Новини

Яремчанське відділення Надвірнянської ОДПІ повідомляє

Версія для друку
Яремчанське відділення Надвірнянської ОДПІ повідомляє:
 
Який порядок подання звітності профспілковими організаціями?
Відповідно п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.
Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Норма п. 46.2 ст. 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.
Відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.04).
 
Перелік виплат роботодавців на які не нараховується єдиний соціальний внесок
Пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування ЄCВ для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 .
Крім того,  Постановою Кабінету Міністрів України  від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено  ряд виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ.
Зокрема до таких виплат відносяться : соціальні допомоги та виплати, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо; одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби; надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам; вихідна допомога у разі припинення трудового договору; відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні; витрати на відрядження, а саме: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, тощо.
 
Змінено перелік обставин, які є підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу
Надвірнянська ОДПІ повідомляє, що 10.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №393 (далі – Постанова №393), якою внесено зміни до переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235.
Зокрема, уточнено, що обставинами, які є підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу заявника, є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій ст.141 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» зі змінами та доповненнями, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин:
сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);
рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.
В останньому випадку заявник додатково має подати довідку, видану відповідним місцевим органом, що має право підтверджувати наявність обставин непереборної сили.
Постанова №393 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 10.06.2017 №106.
 
Чи має право підприємець на загальній системі оподаткування включити до складу своїх витрат суму сплаченого військового збору?
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Ставка збору складає 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п 1.2 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
При цьому, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.
Об’єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно).
Таким чином, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу своїх витрат суму сплаченого військового збору в розмірі 1,5 відс. чистого оподатковуваного доходу.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 104.05).
 
За ІІ квартал декларація екологічного податку подається за оновленою формою
Державна фіскальна служба України листом від 04.05.2017 № 11086/7/99-99-12-03-04-17 “Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку” повідомила, що наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2016 N 1177 (далі - Наказ N 1177) затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку. У новій редакції додаток 4 “Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)” до Декларації.
Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву “коригуючий коефіцієнт”, оскільки податкові зобов'язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 1 квітня 2009 року відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, додаток 4 до Декларації за I квартал 2017 року подається за старою формою, а за II квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом N 1177.
 
Актуально: відпустка та лікарняні для підприємця-єдинника
Фахівці органів ДФС у Закарпатській області роз’яснюють чи звільняється від сплати авансового внеску платник єдиного податку першої або другої групи, який не використовує працю найманих осіб, якщо тривалість відпуски є меншою календарного місяця.
Відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п.295.5 ст.295 ПКУ). Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп.298.3.2 п.298.3 ст.298 ПКУ).
Таким чином, якщо тривалість відпуски є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні.
 
Порушили порядок проведення розрахунків із застосуванням РРО – готуйтесь до штрафу
Використання реєстраторів розрахункових операцій з метою фіксації розрахунків з покупцями в разі проведення оплати: готівкою; платіжними картками; платіжними чеками; жетонами передбачено Законом України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».
Штрафні санкції за порушення порядку проведення розрахунків із застосуванням РРО до суб’єкта господарювання застосовуються відповідно до статей 17-24 Закону. Норми з регулювання обігу готівки визначені Указом Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Зокрема, передбачена  відповідальність за порушення у сфері готівкового обігу:
1. проведення розрахункових операцій без використання РРО або розрахункових книжок:
- вчинене вперше - 1 гривня;
- за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (послуг);
2. контрольна стрічка не надрукована або не створена в електронній формі на РРО тощо:
- десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за кожний випадок);
3. несвоєчасне подання (неподання) звітності з РРО до органу ДФС за місцем реєстрації РРО:
3. десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (за кожний випадок);
4. реалізація товарів, не облікованих у встановленому порядку:
- подвійна вартість товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5. неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки:
- п'ятикратний розмір неоприбуткованої у касах готівки.

  



RSS

2008-2010 © Виконавчий комітет Яремчанської міської ради
78500, Україна, м.Яремче, вул.Свободи, 266
Гаряча лінія