Обряд гуцульського весілля «Вінки»

Версія для друку

Весільні обряди українського народу є надзвичайно різноманітними та цікавими. Вони можуть відрізнятися залежно від регіону, де народилися та проживають молодята, але мають ряд спільних рис. Жодне українське весілля не проходить без музик та традиційних весільних пісень, які прикрашають святкування.

Працівники  культури  Яремчанського краю працюють над тим, щоб не дати загубитись, а навпаки зберегти, підтримати, передати дітям і онукам звичаї, традиції та обряди. Сьогодні їх головними носіями і примножувачами є  народні аматорські  колективи. У їхньому репертуарі є фрагменти гуцульського весілля, що притаманні тому чи іншому селу. 

Весільний обряд поділяється на ряд дій, які є незмінними у всіх регіонах. Основними обрядовими діями є виготовлення весільних вінків, які відіграють важливу роль на гуцульському весіллі.

Перед початком весілля у четвер  запрошені батьками свашки приходять до хати молодої (молодого) і розпочинають шити молодим вінки. А шиють їх саме  у четвер, бо за давнім звичаєм п’ятниця вважається пісним днем, а в суботу вже розпочинається церемонія весілля.

Для того, щоб свашки розпочали свою роботу, молода повинна власноруч зібрати  приладдя для обряду, яке складає в сито, а саме:

-            барвінок, який символізує тривале кохання;

-            мед, щоб парі було солодко жити;

-            часник, щоб молоді були здоровими;

-            позлітка та копійки, щоб жили в багатстві;

-            гуцульський коровай (з якого ріжеться невеличкий кусочок для вінка), щоб жили в достатку;

-            голка з червоною ниткою, щоб прошити віно.

До обіду свашки приходять до хати молодої (молодого), де в одній із кімнат для них приготовлений стіл зі стільчиками  для початку роботи.

Свашки сідають до столу, запрошують до кімнати батьків, молоду (молодого) та всіх присутніх. Шити вінок розпочинають зі спільної молитви.

У цей час співають:

Ой, барви,  барви барвінковії

Ой, благослови Боже.

До нас, Божечку, до нас, (2р)

Бо у нас нині гаразд.

Ой, кувала зозуленька в суботу

Та дай-ко нам, рідна мамко, роботу.

Задзвонили всі ангели в дзвіночок,

Зачинают свашки шити віночок.

Далі старша сваха бере в руки голку з ниткою і з дна короваю, який знаходиться в ситі, відрізає невеличкий шматочок,    обкладає його барвінком, навколо ставить три монети  і три маленькі качулячки часнику. Сваха запрошує маму першою прошити вінок.

Свашки співають:

Задзвонили всі ангели в дзвіночок

Зачни, зачни, рідна мамко, віночок,

Матінка вінок шиє,  (2 р.)

А її серденько ниє.

Після чого запрошують батька прошивати вінок.

Свашки співають:

Задзвонили всі ангели в дзвіночок

Зачни,  зачни, рідний татку, віночок,

А татко вінок шиє, (2р.)

Його серденько ниє.

Коли мати і батько прошили вінок, роботу продовжує старша сваха.

Свашки співають

Ой, шийся вінку гладко, (2р.)

Як червонеє ябко.

Ой, йди з ним межи люди,  -  (2р.)

Гонір родови буде.

Ой, ти, старша свашенько (2р.)

Ший віночок скоренько.

Подивисі в віконце, (2р.)

бо вже в полудни сонце.

Після завершення роботи все, що залишилося, сваха кладе назад у сито, подає зроблену роботу батькам. 

Свашки співають:

Ой, кувала зозулечка в суботу,

Приймай, приймай, рідна мамко, роботу.

У цей час сваха вклоняється, тричі цілує обох батьків і говорить такі слова:

  – Дорогі батьки! Як цей віночок легко шивсі,  би так легко жили ваші діточки в щісті, радості та  здоров’ї

Коли батьки прийняли роботу, свашки починають вбирати весільне деревце, яке символізує урочистість.

Свашки співають:

Ой,  устаньмо свашечки, не сидім,

Тай  крутеє деревце уберім.

Усі присутні на вінках молоді дівчата, брати, сестри  допомагають прикрашати напередодні виготовленими квітами  деревце. Під час роботи виконують пісню «Горіла сосна, палала». Після закінчення роботи красиво одягнене деревце у свашок повинен прийняти староста,  а за це дати їм файний викуп.

Свашки співають:

Ой,  ти старосто-серце,

Вікупи в нас деревце.

Староста підходить до свашок і говорить:

– Слава Ісусу Христу! Боже помагай Вам, свашки любі.

А що я вам маю дати за таке файне деревце?

Старша сваха відповідає:

 – Та за таке деревце нам треба дати доляри!

Староста:

  – Ой, свашки любі, та я долярів не маю, бо-м за границю не їхав, а могарич вам файний даю.

Свашки беруть викуп,  передають старості деревце і співають жартівливо:

Ой, наш староста, як пан. (2 р.)

На нім пірваний жупан.

Свашки з него сміютьсі,

Що в него штани друтьсі.

А староста украв колач, кухарка печеню,

Посідали на зад хати, зробили вечерю.

Дякуючи батькам, бажаючи щастя, миру, злагоди молодим,  свашки завершують обряд.

 Обряд записала методист Будинку культури м. Яремча  Неля Бойко від жительки с. Микуличин, директора Будинку культури  Наталії Сорохманюк

 

Фрагмент гуцульського весілля «Вінки» за участю народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Карпатські зорі»        с. Микуличин, керівник -  Наталія Сорохманюк

 


Фрагмент гуцульського весілля «Завивання молодої» за участю народного аматорського художньо-просвітницького колективу Будинку культури м. Яремче, керівник - Світлана Абрам’юк

 


Фрагмент гуцульського весілля «Зустріч молодої» (повернення молодих зі шлюбу) за участю народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Березунка» с. Татарів, керівник - Оксана Йосипенко
 
Фрагмент гуцульського весілля «Завивання молодої» за участю народного аматорського художньо-просвітницького колективу Будинку культури м. Яремче, керівник - Світлана Абрам’юк



RSS

2008-2010 © Виконавчий комітет Яремчанської міської ради
78500, Україна, м.Яремче, вул.Свободи, 266
Гаряча лінія